Новини
У зв’язку з веденням бойових дій на території України, з метою уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами, просимо не чіпати підозрілі та небезпечні предмети, які можуть зустрітися на вулицях.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами
і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується,
з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.
До боєприпасів належать: бойові частки ракет; авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки; міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район ураження і знешкоджують небезпечні знахідки.
Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до закладу освіти. Тому так важливо пояснити здобувачам освіти наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
наближатись до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до закладу освіти.
Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1) ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2) перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40 – 50 см);
3) користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули;
4) у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі).
У цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Злочинці зазвичай поміщають вибухонебезпечні предмети в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.
У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті.
Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі, улиці тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити
про нього дорослого, працівників поліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника – негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном “101”, “112”.
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки, користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрійте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце.
До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.
Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками
або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції
або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: “розкрити тільки особисто”, “особисто в руки”, “секретно” тощо. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику закладу освіти:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режиму при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти
чи здобувачами освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитись на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявного затвердженого плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до місця виявлення підозрілого предмета автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися,
не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує
час її виявлення.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)
для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю
(ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)
для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або
у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись
під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях
до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку.
Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері.
Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
намагатись запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди намагатись сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;
намагатись бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатись уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитесь поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь
і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа).
У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати
від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони: взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби; за можливості, надати допомогу пенсіонерам, особам з інвалідністю; дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері
та батька, їх контакти; переміщатись за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутись за допомогою до поліції та медичних працівників.
*Методичні рекомендації відповідно до листа Міністерства освіти і науки України
ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ!!!
З 14 березня 2022 року гімназія-філія відновлює дистанційне навчання після вимушених весняних канікул.
Оголошено канікули на два тижні: з 28 лютого 2022 року до 13 березня 2022 року
Указом Президента України від 24.02.2022 номер 64/2 "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України введено воєнний стан. Враховуючи вищезазначене, Малопетриківська гімназія-філія, як і інші заклади освіти України, забезпечуватиме здійснення освітнього процесу виключно у формі дистанційного навчання з 25 лютого 2022 року до наступних розпоряджень.
Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.
20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
У День єднання Державний Прапор України піднято на будівлях усіх населених пунктів країни, а о 10:00 – виконано Державний Гімн. З якою метою було започатковано нове свято та в чому його відмінність від Дня Соборності? У чому суть Дня єднання?
У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
У нашій Гімназії-філії теж пройшов день єднання.
Відновився звичний режим роботи у школі, а разом з ним і харчування. На сьогодні у філії харчується 86 % учнів (120 зі 137). Ось так сьогодні снідали і обідали наші школярі. На сніданок: печеня по домашньому з куркою, салат з соусом "Вінегрет", йогурт, хліб та шматочок апельсина. На обід: суп овочевий, рис, риба тушкована з овочами та томатним соусом, огірки солоні, хліб, чай каркаде.
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а для переважної більшості українців – це день вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців. Щорічно український народ, підтримуючи зв’язок поколінь, віддає глибоку шану солдатам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам і службовцям, які пройшли вогняне горнило бойових дій у Республіці Афганістан та інших «гарячих точках» планети. Саме тому цього дня ми вшановуємо пам’ять про тих, хто в мирний для країни час опинився на війні, з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок.
14 лютого закохані у всьому світі відзначили День святого Валентина.
День закоханих – свято, сповнене приємних сюрпризів, цікавих подарунків, неочікуваних миттєвостей. Недарма його відзначають напередодні весни – пори року, коли почуття, прокидаючись разом із природою, стають ще сильнішими.
Для кожної людини цей день – особливий. Головне, щоб він був пронизаний щирістю почуттів і теплом люблячого серця. У школі діти виготовляли валентинки, дехто приготував їх вдома, завдяки підготовленості учнів до цього свята був проведений конкурс "Поштова скринька" завдяки якій усі бажаючі могли виразити свою симпатію валентинкою. Переможці отримали подаруночки, а всі учасники конкурсу солодощі.
До уваги всіх учасників освітньогог процесу!!!!!!!
З 14 лютого 2022 року відновлюється освітній процес в очному режимі. Чекаємо здобувачів освіти у стінах гімназії-філії. Нагадуємо, що карантинні обмеження продовжують діяти (масковий режим для учнів 5-9 класів, дистанція і т.ін.)
Як діяти освітянам й учням
у разі надзвичайних ситуацій
Чи кожен із нас знає, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників, рідних і близьких? Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?
І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення щодо правил поведінки у різних надзвичайних ситуаціях.
Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.
У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.
Такі навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації, варто навчати дітей і поведінці, порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.
В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.
Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі «заплановані навчання» не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії.
Тому, крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не «показушні» тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не «намальований» стан справ.
У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України, а також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.
Види надзвичайних ситуацій
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті або на водному об’єкті, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних втрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.
Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні, соціальні та воєнні.
Надзвичайна ситуація техногенного характеру – це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.
Надзвичайна ситуація природного характеру – це небезпечне геофізичне, геологічне, метеорологічне або гідрологічне явище, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.
Надзвичайна ситуація соціального характеру – це протиправні дії терористичного та антиконституційного спрямування, або пов’язані зі зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.
Надзвичайна ситуація воєнного характеру – виникає через застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення.
Рівень надзвичайної ситуації визначається від її обсягів, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків. Існують такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний, місцевий, об’єктовий.
Як обрати правильні дії у разі надзвичайних ситуацій
Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник «Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів», у якому визначив Алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дозволяє кожному працівнику закладу освіти швидко оцінити ситуацію та обрати правильний порядок дій.
Від того, чи правильно працівник(и) або заклад освіти оцінять ситуацію та оберуть відповідний алгоритм дій, залежить життя та здоров’я як дітей, так і працівників.
Він адаптований під українські реалії, наприклад, викреслено цунамі, адже наша країна не має такої загрози у великих масштабах.
Ознайомитися з діями у разі повені та паводку ви можете на сайті ДСНС.
Дії у разі терористичного акту
Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути злочинних цілей.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту.
Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:
• не торкайтеся у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• використайте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
Дії у разі захоплення будівлі
У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не були ними знайдені.
У такій ситуації необхідно:
• зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;
• якомога тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;
• не палити;
• не наближатися до дверей та вікон;
• чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
• сховати свої документи та візитні картки.
Пам’ятайте, що одразу після вашого повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних заходів для збереження вашого життя та здоров’я.
Евакуація з будівлі
Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля закладу освіти є небезпечною для людей, які там перебувають.
Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи визначають, що під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:
• визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший строк;
• ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
• у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
• у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
• щоб запобігти поширенню вогню, диму, слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.
Ресурсний центр прав дитини у посібнику «Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів» пропонує наступні правила евакуації для дітей:
Правила евакуації для дітей:
• Не говори – щоб чути вчителя;
• Не біжи – щоб не постраждати;
• Не штовхайся – щоб не постраждали інші;
• Не повертайся – щоб залишатися в безпеці.
Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим дітям евакуюватися. При прибутті до безпечної зони, не розходитися і залишатися разом із класом.
Правила евакуації для педагогів:
Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.
• Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня безпека та правила евакуації: Не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся.
• Закрийте двері та вікна.
• Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги.*
• Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
• Під час евакуації радять об’єднувати два класи, і під час переміщення один вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
• Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
* У більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги, відро (може бути складним) та пакети для створення приватної зони для туалету.
Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть зворотну евакуацію назад до класів, дотримуючись тих самих правил.
Дії для захисту від насильницького вторгнення та загрози масового насильства
Періодично і в українських школах виникають ситуації, у яких є загроза вторгнення або загроза масових насильницьких дій, де працівники закладу освіти ще можуть керувати ситуацією, хоча б частково, і повідомити про це силовим органам.
Ресурсний центр прав дитини пропонує рекомендації у разі загрози масових насильницьких дій та небезпеки:
Поради для керівництва шкіл:
• Якщо є змога – подайте знак тривоги, але це не повинна бути пожежна сигналізація.
• Слідкуйте за ситуацією і переоцінюйте її.
• Будьте готові передати командування поліції або іншим силовим органам.
• Повідомте всіх, коли небезпека зникла.
• Після інциденту повідомте про обставини учнів та батьків.
Хочемо зазначити, що задля швидкого та оперативного розшуку злочинців, збереження таємниці слідства та інших моментів, варто своє повідомлення для батьків та медіа узгодити з представниками силових структур.
Поради для працівників закладів освіти:
• Попередьте інших, щоб вони негайно сховалися та забезпечили безпеку дітей.
• Зберіть учнів всередині безпечного приміщення, якомога далі від загрози.
• Закрийте і замкніть двері ключем (за можливістю). Перемістіть меблі, щоб заблокувати доступ для загрози, за наявності та змоги.
• У разі загрози стрілянини, всі мають швидко лягти на підлогу і за можливості накритися меблями, щоб не бути мішенню.
• Вимкніть світло та всі пристрої, які можуть його подати.
• Вимкніть усі пристрої, що видають звуки: мобільні телефони, радіоприймачі тощо.
• Зберігайте тишу.
• Тримайтеся якомога далі від дверей і вікон.
• Залишайтеся спокійними, заспокоюйте тих, хто нервує.
Поради для учнів:
• Пам’ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся.
• Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.
• Зберігайте спокій та тишу.
• Якщо є потреба, допоможіть заблокувати двері меблями.
• Головне: сховатися, впасти та накритися.
Дії у разі антитерористичної операції (стрільба, вибухи)
У разі проведення антитерористичної операції рекомендують:
• лягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;
• чітко виконувати команди співробітників антитерористичного підрозділу, уникаючи різких рухів.
Дії у разі перестрілки
Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступні рекомендації у разі перестрілки:
• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.
Дії у разі захоплення транспорту
Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує порядок дій у разі захоплення транспорту:
• якщо ви знаходитеся в захопленому літаку, автобусі – не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається;
• зніміть ювелірні прикраси;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у мініспідницях бажано прикрити ноги;
• якщо представники влади почнуть спробу штурму, – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.
Дії у разі телефонного тероризму
Державна служба України з надзвичайних ситуацій надає наступні поради у випадку телефонного тероризму, який досить часто застосовується у нашій країні, зокрема у закладах освіти.
Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:
• подзвоніть з іншого телефону (іншого мобільного чи від сусідів) оператору телефонного зв’язку (мобільного чи стаціонарного) і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтеся затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.
Дії у разі пожежі
Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 15.08.2016 р. № 974 визначається порядок дій у разі виникнення пожежі.
Керуючись ними, працівник закладу та установи, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:
• негайно повідомити про це за телефоном до найближчого пожежно-рятувального підрозділу (при цьому слід чітко назвати географічне місце об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
• залучити систему оповіщення людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
• сповістити про пожежу керівника закладу та установи або особу, що його заміщує;
• організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в закладі та установі засобами пожежогасіння.
Керівник закладу та установи або особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:
• перевірити, чи повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ про виникнення пожежі;
• здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили та засоби;
• організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками та журналами обліку навчальних занять;
• виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та вододжерел;
• перевірити включення в роботу системи протипожежного захисту;
• вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
• у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
• припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;
• організувати відключення мереж електро- і газопостачання, систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, що сприяють запобіганню поширенню пожежі;
• організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити в разі потреби їх охорону;
• інформувати керівника пожежно-рятувального підрозділу про наявність людей у будівлі.
У кожному закладі та установі наказом чи інструкцією встановлюється протипожежний режим, що містить порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і спосіб оповіщення учасників освітнього процесу, послідовність їх евакуації, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного та навчального устаткування, вимкнення електроустановок, ліфтів, застосування засобів пожежогасіння тощо з урахуванням особливостей будівлі, її планування, розташування тощо.
Що повинен робити кожен громадянин у випадку надзвичайної ситуації та які права він має у сфері цивільного захисту
У статті 21 Кодексу цивільного захисту України зазначається, що громадяни України зобов’язані:
1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;
5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного (епізоотія – інфекційні хвороби тварин) та протиепіфітотичного (епіфітотія-інфекційні хвороби рослин) режимів, режимів радіаційного захисту;
7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережного поводження з вогнем.
Громадяни України мають право на:
1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
Хто має володіти навичками домедичної допомоги
У професійних стандартах вчителів початкових класів та вчителів загальної середньої освіти та директорів закладів освіти зазначені трудові функції (компетентності), серед яких наявна здоров’язбережувальна компетентність, до якої відноситься здатність вчителя та керівника надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.
Вміння та здатність надавати домедичну допомогу не формується за один курс навчання, адже знання та вміння, які не використовуються, з часом забуваються, тому навчатися та практикувати вміння з домедичної допомоги необхідно з певною періодичністю. Перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які мають бути у закладі освіти, можна переглянути тут.
Але навичками домедичної допомоги повинен володіти кожен громадянин, щоб мати змогу надати її постраждалим, про це зазначено у статті 21 Кодексу цивільного захисту України.
Усі охочі можуть пройти безоплатний курс з домедичної допомоги на вебсайті Едера.
Навчання учасників освітнього процесу діям у надзвичайних ситуаціях
Статтями 39-42 Кодексу цивільного захисту України визначено, що навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях здійснюється:
• за місцем роботи – працюючого населення;
• за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів.
«Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444, визначає, що організація навчання працюючого населення покладається на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. А навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів – на МОН.
Підготовка учнів закладів загальної середньої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях, що передбачає здобуття знань і вмінь з питань особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної безпеки та основ цивільного захисту, здійснюється під час вивчення предметів «Основи здоров’я» та «Захист України».
Практичне закріплення теоретичного матеріалу здійснюється шляхом щорічного проведення Дня цивільного захисту.
Існує функціональна підсистема навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, Положення про цю систему затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2016 № 1400.
Щороку МОН видає наказ про затвердження плану основних заходів цивільного захисту, у якому передбачено проведення різноманітних заходів, зокрема тренування у закладах освіти. Наприклад, у 2021 році відповідним наказом було передбачено проведення:
• практичного тренування щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року;
• Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної-технічної та загальної середньої освіти;
• Тижня безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.
Ці тренування варто розглядати як реальні події, без попередження учнів, що навчить діяти та адаптуватися у реальній ситуації.
Але перед цим за декілька днів / тижнів варто провести навчання учнів у класах для ознайомлення з процедурами дій.
Робота з учнями та студентами щодо запобігання терористичних ситуацій
У посібнику «Запобігання насильству в школах», яке розробило Федеральне бюро розслідувань, зібрані практичні поради досвідчених шкільних офіцерів щодо запобігання надзвичайних ситуацій та терористичних актів. Ці рекомендації можна використати й педагогам для запобігання насильству. Адже нещодавнє повідомлення СБУ про запобігання терористичного акту в одному з коледжів свідчить про те, що в Україні можливі такі випадки.
У посібнику зазначається, що учні та студенти є певним ключем до безпеки школи, і проведення з ними постійних тренувань гарантує, що вони буду знати та відповідно діяти під час потенційно небезпечних або загрозливих ситуацій. Важливо враховувати, що:
• атаки на школи не випадкові й часто плануються заздалегідь;
• у більшості випадків про атаку на школи знали інші особи, але не повідомляли про цю загрозу через страх, або не вірили, що загроза реальна, або не знали, до кого звернутися за порадою, або через брак часу;
• перед нападом з’являються певні попереджувальні знаки;
• у більшості випадків насильства, які скоєні учнем, він мав певні проблеми з поведінкою.
Поради педагогам, як комунікувати з учнями та студентами щодо безпеки:
• застерігайте учнів та студентів бути пильними й заохочуйте повідомляти про будь-які загрози або підозрілу поведінку;
• поділіться історіями запобігання терактів за повідомленнями учнів чи студентів;
• запевніть студентів, що їхні повідомлення будуть зберігатися конфіденційними та анонімними;
• покажіть учням та студентам різницю між балачками (доносом) і повідомленням відповідальної людини, коли є проблема небезпеки;
• попросіть студентів сприймати всі погрози серйозно, навіть ті, які робляться жартома;
• просіть повідомити про загрозу, інцидент або підозрілу поведінку, навіть якщо учні та студенти міркують, що інші про це вже знають;
• будьте в курсі загроз і постів, зроблених в онлайн-блогах і публікаціях у соціальних мережах.
За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.
Сайт osvita.ua
Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства – телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 ( для дзвінків зі стаціонарного) або 116 111 (для дзвінків з мобільного);
отримання безоплатної правової допомоги – номер Єдиного контакт- центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів );
діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами – 1578 (з питань протидії торгівлі людьми); 1588 (з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей).
КОРИСНІ ЗМІНИ В НОРМАХ ХАРЧУВАННЯ
7 квітня 2021 року набрали чинності нові норми та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
Норми харчування та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку затв. ПОСТАНОВОЮ КМУ ВІД 24 БЕРЕЗНЯ 2021 р № 305 на заміну нормам харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затв. постановою КМУ від 22.11.2004 № 1591. Такі зміни прийняті, щоб: урегулювати організацію харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування привести енергетичну цінність раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії. Рекомендації щодо здійснення закупівель у сфері організації харчування. Завдяки новим нормам очікується досягти зниження споживання: цукру — до 25 г на добу; солі — на рівні менше 5 г на добу; насичених жирів — до 10% добового раціону.
Наш заклад приймає участь у конкурсі "Вакциновані й відкриті"
❗️ШАНОВНІ БАТЬКИ та ДОРОГІ УЧНІ❗️
Доводимо до вашого відома про заборону проникнення та перебування дітей у небезпечній зоні ведення днопоглиблювальних робіт нагульного ставка 9/10 на території ПрАт "Петриківський рибгосп". Попереджаємо про запобігання нещасних випадків дітей біля води та на водних об'єктах під час літнього періоду. Тому, будь ласка, нагадуйте про правила власної безпеки, дбайте про безпеку своїх дітей, любіть і бережіть їх, робіть усе так, щоб канікули приносили насолоду, захоплення та радість.
Бажаємо гарного відпочинку влітку!
За даними дослідження Ради Європи кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою сексуального насильства. За даними Національної поліції України, за минулий рік від сексуального насильства постраждало 410 дітей. Цього року вже 70 дітей в Україні постраждали від цього злочину. Проте правоохоронні органи зазначають, що ця цифра - лише десята частина від кількості злочинів. Адже часто насильство здійснюють в сім’ї, або близькими до дитини особами. Часто факти насильства приховуються. Діти, які страждають від насильства, а також дорослі, які підозрюють насильство, не знають, як діяти в таких ситуаціях.
На контактний помер телефону, зазначений в плакаті, можна звернутися за допомогою, якщо ваша дитина постраждала від сексуального і насильства або ви стали свідком насильства над дитиною. За вказаним номером можна отримати юридичну консультацію, психологічну підтримку, а також фахівці організації допоможуть організувати і реабілітацію дитини.