Наша школа активно використовує платформу AR Book, і її розробники поділилися з нами корисною статтею, яку вони підготували для вчителів: «Топ-12 функцій AR Book, які спрощують життя вчителя й роблять уроки ефективнішими».
У цій статті зібрані 12 основних функцій, що допомагають учителям швидко готувати уроки, робити їх більш інтерактивними та залучати учнів до навчального процесу.
Будемо вдячні, якщо ця інформація буде корисною для інших педагогів та батьків.

Матеріали для публікації можна знайти за цим посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/16IjeFn4nsbrLAx4i-BHd_quff5em7UWy?usp=share_link

Пам’ятка для батьків у час воєнної небезпеки

Правила онлайн безпеки для батьків та дітей

29 січня — День пам'яті Героїв Крут: символ мужності і любові до України 29 січня 2025 року українці відзначають 107-у річницю пам'яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.

Жертвами Голокосту в Україні стали близько 1 млн євреїв. Їх винищення на українських землях почалося відразу після вторгнення нацистів на територію СРСР у червні 1941 року.

27 січня, починаючи з 2006 року, відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, серед ініціаторів встановлення якого була й Україна.

Дату дня пам’яті Генасамблеєю ООН обрано не випадково – 27 січня 1945 року було звільнено концентраційний табір Освенцім, у якому загинули від 1,5 до 4 млн людей.

Головні факти про Голокост в Україні
На момент вторгнення Німеччини на території України зосереджувалася чи не найбільша частка єврейського населення в Європі – 2,7 млн осіб. Після окупації нацисти знищували працездатну частину єврейського населення, а жінок, дітей та літніх людей зганяли в огороджені колючим дротом ґетто, яких потім теж розстрілювали.

Перші так звані акції зачисток відбулися у Львові. Спеціальні команди 4-А та 4-Б влаштовували погроми та арешти. Протягом тижня у місті вбили 6 тис. євреїв. У листопаді 1941 року окупанти перейшли до планомірного знищення євреїв, створивши ґетто у Львові та інших містах на Галичині. Загалом жертвами нацистської політики Голокосту в цьому регіоні стали 610 тис. євреїв.

Бердичівська трагедія – у містечку на Житомирщині протягом серпня-листопада 1941 року нацисти розстріляли, закопали живими та напівживими близько 30 тис. місцевих євреїв.

Під Вінницею місцем масових страт у квітні 1942 року став П’яничанський ліс, де після облав на місцевому стадіоні зібрали та знищили близько 10 тис. євреїв. Загалом на Вінниччині окупанти вбили понад 105 тис. осіб.

На Західній Волині нацисти спровокували єврейські погроми за участю місцевого населення. Під час першої хвилі терору влітку 1941 року було вбито 15 тис. євреїв із Острога, Луцька, Дубна та Рівного, а у листопаді лише у Рівному розстріляли 21-23 тис. євреїв. До кінця 1942 року було знищено 150 тис. осіб.

У Києві величезною братською могилою став Бабин Яр. Тут з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року спецкоманди нацистів вбили понад 52 тис. євреїв, циган, українців, росіян, поляків та білорусів, а за роки окупації – загалом до 100-150 тис. цивільних (переважно євреїв) та військовополонених.

Винищення євреїв стало особливо інтенсивним із середини 1942 року. На Лівобережжі України та в Криму нацисти вбили 112 тис. осіб єврейської національності.

На території румунської Трансністрії (адміністративно-політична одиниця на південному заході сучасної України, яку німці на підставі договору в Бендерах від 30 серпня 1941 року віддали під тимчасову румунську цивільну управу) масовий терор розгорнувся після того, як 22 жовтня 1941 року стався вибух у комендатурі. За наказом коменданта міста генерала Тресторіана на майданах і вулицях Одеси повісили та вбили 5 тис. осіб. Ще 28 тис. євреїв заживо спалили в облитих пальним артилерійських складах на Люстдорфській дорозі.

Трансністрійський Майданек – так прозвали село Богданівку Доманівського району Одеської області, де було створене єврейське ґетто для 55 тис. осіб. Вижила у цьому пеклі лише тисяча. Ще 20 тис. євреїв загинули в таборах і гетто, розташованих у селах Маренівка, Маренбург, Новоселівка, Владимирівка та Молдавка.

Окупаційні війська під страхом смерті забороняли допомагати євреям, попри це чимало українців рятували їхні життя. За даними ізраїльського Меморіального інституту Голокосту та героїзму Яд Вашем, документально підтверджено, що 2 659 українців рятували євреїв під час Другої світової війни. Більше було лише поляків (7 112), нідерландців (5 851) і французів (4 130).

ООН засудила заперечення Голокосту
21 січня 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, спрямовану на боротьбу із запереченням Голокосту. Вона засуджує будь-яке заперечення цієї трагедії як історичної події. Документ назвали сильним сигналом проти спотворення історичних фактів.

Зокрема, перекрученням вважаються умисні спроби виправдати чи мінімізувати вплив Голокосту, мінімізувати кількість жертв трагедії, звинуватити євреїв у тому, що вони влаштували свій геноцид, розмити відповідальність за створення таборів смерті.

Українці 22 січня відзначають День Соборності.
Це свято щороку відзначається у день проголошення у 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини - щонайменше із середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення.

22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Однак тоді об’єднання України відбулося суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акта злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина - Закарпаття.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехословаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

Проявом єдності та волі українського народу до свободи став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки, коли мільйони українців від Києва до Львова узялися за руки, відзначаючи День Соборності.

Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювалися неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності відзначається на державному рівні щорічно.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. Нині, коли Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати українську землю, соборність є передумовою успіху опору українців зовнішній агресії.

**
*
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив у Фейсбуці, що "понад сто років тому цей день став вінцем визвольних змагань і підтвердженням того, що ідея об’єднання завжди жила в серцях українців".

Стефанчук наголосив, що "соборність — це не лише дата у календарі, і не лише контур, який ми одразу бачимо на карті світу. Це наше спільне прагнення, те, що відстоювали попередні покоління і за що сьогодні бореться кожен із нас".

***

Проголошення у 1919 році Акта Злуки українських земель символізувало спільне прагнення українців до свободи та незалежності, наголосив прем'єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграмі з нагоди Дня Соборності.

"Ці події символізують не лише об'єднання територій, а й спільне прагнення до свободи та незалежності. Минуло понад 100 років - і українці знову змушені зі зброєю в руках захищати незалежність країни та боротися за свої території. Сьогодні у цій боротьбі ми єдині, як ніколи. Ніхто вже не зможе підірвати нашу єдність. Ми впевнені у нашій перемозі", - наголосив він.

Шмигаль зауважив, що у цей день українці вшановують минулі покоління, які боролися за свободу, і дякують усім, хто боронить Україну зараз.

"У єдності наша найбільша сила", - наголосив глава уряду.

***

Міністр оборони України Рустем Умєров зазначив, що День соборності під час повномасштабної агресії росії набуває особливого значення.

"Сьогодні ми відзначаємо 106-ту річницю Акту Злуки – історичний день, коли українці, розділені кордонами, об’єдналися задля створення вільної, незалежної та соборної України. Ця подія стала символом нашої незламної волі та єдності, який вже понад століття надихає нас на боротьбу за свободу", - написав він у Фейсбуці.

У 1990 році, напередодні цього дня, нагадав міністр оборони, мільйони українців створили "живий ланцюг", демонструючи свою рішучість і незламність, що зрештою ознаменувало крах радянської імперії. У 2014 році цей дух єдності допоміг добровольцям стати на захист України.

Сьогодні, у час повномасштабної агресії росії, День Соборності набуває особливого значення, підкреслив Умєров.

"Як і в 1919 році, українці доводять готовність боротися за неподільну та суверенну державу. Наші воїни з усіх куточків країни – від заходу до сходу – пліч-о-пліч захищають рідну землю, доводячи, що єдність – це наша найбільша сила", - заявив очільник Міноборони.

"Честь і слава нашим захисникам, низці бойових бригад уже присвоєно почесні найменування, які увіковічують боротьбу за свободу. Це нагадування, що ми пам’ятаємо уроки історії і продовжуємо справу наших предків. Разом ми відновимо суверенітет і незалежність на всій території України", - підкреслив Умєров.

***

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що аби вистояти та перемогти у війні, потрібна єдність українців і наших союзників. Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х з нагоди Дня Соборності України.

«106 років тому відбувся Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Зараз, як ніколи, наша єдність — наша сила. Єдність українців і єдність наших союзників. Маємо бути єдиними, щоб вистояти та перемогти. І будемо», - заявив Сибіга.

***

Україна сьогодні бореться з російською агресією, щоб відстояти єдність, закладену 106 років тому в Акті Злуки. Про це написала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова з нагоди Дня Соборності.

«106 років тому Акт Злуки скував єдину Україну. Сьогодні Україна мужньо бореться за ту єдність проти російської агресії. Шлях України до членства в ЄС ясний: вільна та об’єднана Україна належить до об’єднаної Європи», - зазначила Матернова.